МАРИНА

лат.; marina — морська. Маринонька, Мариночка, Маринка, Мариня, Маринийка, Марися, Марисенька, Марисечка, Мариська, Марисийка, Марисуня. Неначе цвяшок, в серце вбитий, Оцю Марину я ношу (Т. Шевченко); А хто ж це увійшов? Худенька вся. З обличчя ж свіжа. — Марино! — крикнув Пастернак. — Цвєтаєва? ...Тут встали й ми (П. Тичина); На стежечці Калинонька червоненька, Туди йшла Маринонька Молоденька.. Об'їздив я, Мариночко! села й города, Да не знайшов такої, Як ти, молода! (Народна пісня); Як сніжини із хмарини, Наче ластівки, листи... То щасти ж тобі, Маринко, Люба дівчино, — щасти! (П. Біба); — Шли, Мариню, по родиноньку, По близькую, по далекую, По убогую, по багатую (Народна пісня); Ой зацвіли фіалочки, зацвіли, Аж ся гори з долинами прикрили. Збирала їх Маринейка з низенька, А за нею і батенько зблизенька (Народна пісня); Ти, Марисю, калина, малина, Та на тебе дивиться мило, І на твою вроду, Що чесного батька й роду (Народна пісня); — Ей, Марисе, Марисеї — говорив старий Матій м'яким, тремтячим голосом (І. Франко); Убігла босоніж Мариська, Біляве, ясне, голубе... (А. Малишко); Ой поїхав Василечко На тяжку війночку Та лишив Марисуню Та на матіночку (Народна пісня).

Власні імена людей 

МАРКІЯН →← МАРГИН

T: 0.080454153 M: 3 D: 3