ЄФРОСИНІЯ

Єфросинія, Фросина (Пріська) жін. до єФросин. Фрися, Фросинка, Фросинонька, Фросиночка, Фриська, Пріся, Прісенька, Прісечка, Проня, Фрузя, Фрузька. Єфросинія Лук'янівна теж була жінкою простою, хорошою сусідкою і хазяйкою (І. Сенченко); Фросина посміхається з-під рожевої хустки й нічого не каже. — Казала мені одна людина, Фросиночка, що дідівство зовсім ні з чим не порівнянне почуття (Ю. Яновський); — Стривайте, стривайте, — пильно вдивляючись в гостя при м'якому світлі електроліхтаря, ..сказала Пріська Іванівна. —Та десь же тутечки вас бачила... (М. Рудь); Дві руки, як білі крила, Над чиїм плечем замають? Наді мною, над тобою, Мій товаришу, мій брате? Після ран та після бою Будем Фросю споминати (А. Малишко); — Фросько! —прикрикнув Митро. —я правду кажу, а ти все те до голови клади (є. Гупало); Зо мною, слухай же, остались Данило, чура мій, та я, Та Пріся, дочечка моя! (Т. Шевченко); Ой похилився гіль да гіль Да на Ігнатів двір да двір. А ти, Юхимцю, пан да пан, Сховай Прісечку під жупан (Народна пісня); А як там дома зараз, на Кузнечній? Мала намір із Шсок прийти Проня (П. Тичина); — Добраніч, Фрузюх — сказав Іван (І. Франко).

Власні імена людей 

T: 0.054790051 M: 1 D: 1