КИРИЛО

гр.; kyrios — пан, володар. Кирилко, Кирилонько, Кирилочко, Кирилик, Кирилець, Кирильцьо, Кир, Кирко Кирик, Кирусь. Три місяці ясні —три молодці красні... Другий місяць ясний — то Кирило красний (Народна пісня); Кирило стежив творчі процеси, що відбувались на небі (М. Коцюбинський); — Мамо, не гоже так чинити. Чого З* плакати? Ще до году я буду в вас в гостях, а наш Кирилко вже виріс до польової роботи (П. Куліш); Пішли до Кирильця. А Кирилець не гуля, Черевички поправля (Народна пісня); І цей Кирило Заболотний, що обгасав уже півсвіту, що знає планету не згірше, ніж знав колись рідну свою Тер-нівщину, він був у тій нашій тернівщанській далечі просто Кириком (О. Гончар).

Власні імена людей 

КИС АР →← КИРИК

T: 0.088558005 M: 3 D: 3