ВАСИЛЬ

гр.; basileus — цар. Василько, Василенько, Василечко, Василин, Василина, Васько, Василик, Васильчик, Васильцьо, Васильик, Василунь, Василуньо, Вася, Васьо, Васюньо, Васкіта. Це батько мій, це наш Василь, мій тато (М. Бажан); Йшов біля річеньки радий Василько, Йшов із сестрою на ниву, під ліс (О. Ющенко); Ой Василю, Василечку, серденько Василю, Купи мені намистечко на білую шию! (Народна пісня); Ой жила вдова на край села Та мала сина Василина (Народна пісня); Дещо од свого талану Василин уділив і дочці (М. Рудь); Ой Василю, Василино, Моя вірная дружино! (Народна пісня); Тануть останні зимові кусні — Сині крижинки на скреслій ріці, Ну, а Васько у кар'єр від кузні Каменотесам підвозить різці (В. Забаштанський); — Так тебе звуть Василь? — Так. — Василь, Василик, а я Олеся (О. Довженко); — Ой синочку Васильчику, Де ж твій товар сивий лежить? (Народна пісня); Там на горі, на високій, зацвіла татарка, А Васильцьо і Касуня, то сі єдна парка (Народна пісня); Васильок, Васильок*. В нього — русий чубок, синьо очі цвітуть, як весною льонок (В. Малик); Зачиняй ворітечка-ворітця, А не пускай Василуня-молодця. Як наїде Василуньо з боярами, То витопче сад-виноград кониками (Народна пісня); Пішов Васюньо та й найшов, Взяв за ручку та й прийшов: — Галюню моя, молодесенька, Ти ж мені суджена! (Народна пісня); Мій дядько Васюта, людина проста, Любив не долини, а там, де круто... (А. Малишко).

Власні імена людей 

T: 0.03665298 M: 1 D: 1