ЄВГЕШЯ

Євгешя (Євгена, Ївга, Югина) жін. до Євген. Євгенонька, Євгеночка, Євгенка, Шгонька, Ївгочка, Гиня, Гинонька, Гинка, Гинька, Гинця, Гиночка, Генуся, Генуля, Жиня, Жинька, Югинонька, Югиночка, Югинка. Вийшла Євгенія на плантацію і зраділа, мов дитя (В. Большак); — Євгена Миронівно, це ви таку красу тчете? — схилився [Богдан] над незакінченою працею (М. Стельмах); А ївга, вже вона і замужем, вже вона і молодиця, вже й діточок наводила, а у людей усе вона козир-дівка (Г. Квітка-Основ'яненко); Бувало, мати, ївга Базилиха, — До неї й досі спогадом лечу, — В зимовий вечір заспіває стиха І доведе малого до плачу (А. Малишко); Чим вас образила Євгенка — Маленька донечка моя? (Д. Павличко); З саду мені видно море. Рідна моя ївгонько, воно зовсім не таке це море, як його описано в підручниках географії (О. Донченко); Геня мала ненаситну любов до праці ще змалечку (В. Большак); — Хотів його з Генькою познайомити (І. Григурко); Ясне проміння сонце ллє. На голоснім акордеоні вожата Женя виграє (Н. Забіла).

Власні імена людей 

T: 0.041252313 M: 1 D: 1